2.1. Проблеми інформаційного забезпечення аналітичних методів у контрольному процесі

Здійснення контролю фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання за допомогою аналітичних методів потребує використання певної аналітичної інформації, як основного джерела такого контролю.

Контрольна діяльність суб’єктів підприємницької діяльності та використання в ній аналітичних методів супроводжується багатьма попередніми, поточними та заключними розрахунками, за допомогою яких суб’єкт контролю здатен скласти об’єктивний висновок щодо загального стану фінансово-господарської діяльності підприємства та визначити «слабкі» сторони такої його діяльності.

Для скорочення витрат часу на проведення комплексного контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкту контролю доцільно відібрати, обробити та систематизувати всю необхідну інформацію. Визначення потрібного інформаційного забезпечення здійснення контролю фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання залежить від поставлених перед суб’єктом контролю завдань, від масштабів контрольного впливу на діяльність об’єкту контролю та від вибору методів, процедур і прийомів, що мають бути застосовані в процесі здійснення такого контролю. Для контролера такий етап контролю є дуже важливим, адже це зекономить його час на безпосереднє проведення контролю. Чітка систематизація вибраної для контрольного процесу інформації вже на стадії поточного контролю дозволяє контролеру зосередитися на кожній здійснюваній у даний час стадії контролю та чітко дотримуватись плану дій щодо перевірки діяльності підприємства, не відволікаючись на черговий збір необхідних джерел.

Для визначення основних джерел інформації, необхідної для здійснення контролю за допомогою аналітичних методів, доцільно зауважити, що залежно від підпорядкування об’єкта та суб’єкта контролю його поділяють на два види: внутрішній і зовнішній.

Внутрішній контроль здійснюють спеціалізовані контролю­ючі органи конкретного відомства на підприємствах своєї систе­ми, а також працівники економічних служб підприємства в про­цесі перевірки своїх структурних підрозділів.

Зовнішній контроль проводять органи державного, гро­мадського та незалежного контролю на непідлеглих їм підприємствах.

Але незалежно від такого розподілу контролю він в обох випадках виконує інформаційну функцію, яка полягає в тому, що одержана під час контролю інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об’єкта, що перевіряється.

Цікаво, що за інформаційним забезпеченням розрізняють документальний і фактичний контроль. Так, якщо документальний контроль полягає у встановленні суті і достовірності господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, у яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному й статистичному обліку, то фактичний – у встановленні реального (дійсного) стану об’єкта за допомогою зважування, лічби, вимірювання, лабораторних аналізів тощо.

Для того, щоб дослідити, яка інформація може бути джерелом для здійснення контролю фінансово-господарської діяльності за допомогою аналітичних методів, треба надати критичну оцінку думок науковців з цього приводу.

Так, питанням інформаційного забезпечення контрольної діяльності сьогодні займається ціла низка вчених. Серед них: Проданчук М. А. [82], Єфіменко Т. І., Ловінська Л. Г. [20], Левковська В. Г. [45], Ізмайлова К. В. [34], Дорош Н. І. [17] та інші.

Вся інформація, яка може бути певним чином використана в процесі здійснення контролю фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, розподіляється з урахуванням кінцевого користувача результату контролю, для виконання якого й були застосована ця інформація. Більшість учених висловлює думку, що основним джерелом інформації для проведення зовнішнього контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, є його фінансова звітність, тобто система показників, які відображають фінансовий і майновий стан суб’єкта господарювання на певну дату. Інформація, отримана з фінансової звітності, відіграє важливу роль для визначення зовнішніми користувачами (інвесторами, банками, іншими зацікавленими сторонами) рівня фінансової стабільності, платоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства, що контролюється.

Доцільно зауважити, що запроваджені в 2000 році в Україні національні стандарти фінансової звітності здебільшого відповідають міжнародним стандартам: Форма № 1 «Баланс»; Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»; Форма № 4 «Звіт про власний капітал»; «Примітки до звітів» [34, с. 31]. Складання фінансової звітності регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку № 2, 3, 4 та 5 відповідно.

Примітки до річної фінансової звітності підприємств здебільшого застосовують інвестори для більш поглибленого аналізу фінансового стану об’єкта дослідження та визначення рівня його інвестиційної привабливості.

Необхідно зауважити, що, якщо для зовнішнього контролю інформація, взята з фінансової звітності підприємства, є більш-менш достатньою, то в разі проведення контролю внутрішніми службами (підрозділами) контролю, такої інформації не вистачить.

У процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємства суб’єктом контролю використовуються нормативна та планова інформація, дані про технічну підготовку виробництва та інші дані поточного бухгалтерського обліку.

Аналітичні методи контролю за своєю суттю є здебільшого розрахунковими, порівняльними та прогнозними. Таким чином, для здійснення контролю з використанням аналітичних методів дані, отримані з фінансової звітності об’єктів контролю, є дуже важливими і майже повністю виконують функцію інформаційного забезпечення такого контролю.

Так, Проданчук М. А. зазначає, що найбільш важливі показники фінансових результатів містяться в Звіті про фінансові результати. Інформація, що зводиться в даному звіті, дає змогу проаналізувати фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства, у тому числі й від операційної. Велике значення для управління прибутковістю має вивчення всіх економічних витрат, а також витрат по економічних елементах, які дозволяють розробити заходи з виявлення та реалізація резервів зниження собівартості продукції [82, с. 175-176].

Дорош Н. І. зазначає: «Фінансові оцінки бухгалтерської звітності в стислому і концентрованому вигляді необхідні аудитору як орієнтири. Вони відіграють роль підказування у виборі правильного рішення в процесі аудіювання» [17, с. 327].

Узагальнюючи у своїй роботі значну роль Звіту про рух грошових коштів Левковська В. Г. стверджує: «По своей значимости Отчет о движении денежных средств для контролера является наиболее важным источником информации о целенаправленном движении денежных средств предприятия» [45, с. 265].

Визначаючи велику цінність інформації, отриманої з фінансової звітності підприємств, учені, Єфіменко Т. І. та Ловінська Л. Г. констатують, що «фінансова звітність може використовувати прогнози або бути джерелом інформації для прогнозування рівня ресурсів, необхідних для продовження діяльності» [20, с. 71-72].

Доцільно вказати також і на недоліки інформації, взятої з фінансової звітності підприємств. Це й наявність виключно вартісних показників, і великі (квартали та роки) часові межі надання необхідної контролеру інформації, і відсутність конче необхідно для використання аналітичних методів контролю не фінансової інформації і багато інших вад.

Тому треба зауважити, що для комплексного контролю фінансово-господарської діяльності об’єктів контролю з використанням аналітичних методів окрім фінансової звітності необхідно використовувати додаткову інформацію, яка міститься в державній статистичній фінансовій та внутрішній звітності. Окрім цього, важливо застосовувати дані бухгалтерського аналітичного та управлінського обліку.

В умовах автоматизації облікових процесів на підприємствах України, за якої основним джерелами інформації для контролера являються дані, отримані з комп’ютерних програм, усе більше постає проблема їх достовірності й точності. Так, на одному з досліджуваних нами далі підприємствах облік ведеться за допомогою автоматизованої системи «1С – Підприємство 7.7». З одного боку, це позитивно впливає на процес організації обліку на підприємстві, але для контролера використання бухгалтерією підприємств автоматизованих програм обліку стає черговим завданням, бо спочатку йому треба буде перевірити достовірність й точність інформації, яка була надана програмою з використанням певних логічних причинно-наслідкових зв’язків.

Таким чином, ми констатуємо, що для здійснення якісного контролю фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання за умови використання аналітичних методів необхідною є інформація, отримана з фінансової звітності таких об’єктів контролю, а також інша зовнішня та внутрішня, як фінансова інформація, так і інформація не фінансового характеру.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.