Використання в контрольному процесі аналітичних методів має велике значення для суб’єкта контролю. Аналітичні методи на початковому етапі контролю дозволяють скоротити часові та матеріальні витрати подальшого контрольного процесу, а результати, отримані внаслідок аналітичного дослідження об’єкту контролю, можуть бути використані як достовірна інформація для складання остаточних висновків за результатами контролю.
Аналітичні методи займають однаково важливе місце на всіх етапах здійснення контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. Вони відзначаються великою трудомісткістю та поглибленим вивченням фінансового стану об’єкта контролю. Перевагою використання аналітичних методів суб’єктами контролю є можливість самостійного розрахунку всіх необхідних показників та складання власних аналітичних таблиць для порівняння з даними аналізу, наданими контролеру службою внутрішнього контролю досліджуваного підприємства.
Аналітичні методи – один із найдешевших методів здійснення комплексного контролю фінансово-господарської діяльності підприємства. Наприклад, якщо для проведення ревізії необхідна ревізійна комісія, то для проведення аналітичних досліджень достатньо виділити одну штатну одиницю, яка володіла би всіма необхідними знаннями та професійними навичками для проведення точних аналітичних досліджень. Крім того, інформаційною базою питомої ваги аналітичних розрахунків є фінансова звітність об’єкта контролю, що вказує на економію часу для роботи з первинною інформацією та іншими даними бухгалтерського та управлінського обліку підприємства.
Треба зазначити, що використання програмних продуктів, які допомагають повністю, або частково автоматизувати процес аналітичних досліджень, ще більше скорочує час на отримання суб’єктом достовірних даних для проведення подальшого комплексного контролю фінансово-господарської діяльності та надання керівництву підприємства прогнозованої інформації щодо можливості банкрутства або, навпаки, визначення ще більшого кола можливостей для позитивного розвитку об’єкта контролю. Докладно інформація про можливості автоматизованого застосування аналітичних методів у контрольному процесі буде наведена в третьому розділі дисертації.
В умовах ринкової економіки підприємства постійно конкурують та намагаються кожного року «завойовувати» все більшу частину клієнтів. Для того щоб виробляти продукцію, яка користувалася би успіхом у споживача, необхідно постійно вдосконалювати процес виробництва, шукати більше можливостей для зменшення собівартості продукції, але при цьому залишати на належному рівні якість пропонованої клієнту продукції. Для цього керівництву підприємства необхідно постійно стежити за економічною ситуацією на певному сегментові ринку та вчасно приймати економічно доцільні управлінські рішення. Аналітичні методи контролю дозволяють порівнювати важливі економічні показники фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними показниками підприємств галузі, які вже являються, або можуть стати потенційними конкурентами, та середньогалузевими показниками. Результати такого порівняння дають можливість вчасно приймати необхідні управлінські рішення для збереження та збільшення ринку споживачів виробленої підприємством продукції, а, отже, і покращення фінансової стабільної підприємства.
Застосування аналітичних методів у контролі дозволяє простежити за рухом власного та позикового капіталу підприємства, визначити частину власного та позикового капіталу, вкладеного в оборотні та інші активи об’єкту контролю. При цьому додатково є можливість визначити ефективність використання капіталу, розміщеного в активах підприємства, надаючи, таким чином, загальну характеристику руху капіталу на об’єкті контролю. Також вони допомагають оцінити джерела утворення та напрями витрачання коштів підприємства та визначити доцільність запланованого вкладення грошових коштів.
Для того щоб показати, яким чином суб’єкт контролю може застосовувати аналітичні методи у своїй роботі, необхідно визначитись з об’єктом контролю. Нами бути вибрані три підприємства промисловості однакової організаційно-правової форми господарювання, які виробляють ідентичну продукцію: ВАТ «Херсонський маслозавод» (Херсонська область), ВАТ «Шумський маслозавод» (Тернопільська область) та ВАТ «Яготинський маслозавод» (Київська область). Ми вважаємо за доцільне взяти за основний об’єкт контролю фінансово-господарську діяльність ВАТ «Херсонський маслозавод», а діяльність інших двох підприємств досліджувати з метою порівняння. При цьому базовим роком дослідження прийнято 2005 календарний рік, а для порівняння – 2004 рік.
Враховуючи те, що здебільшого використання аналітичних методів у контролі зводиться до проведення аналізу фінансово-господарської діяльності досліджуваного об’єкту, ми спробували проаналізувати досягнення вчених, які приділили особливу увагу прийомам і способам економічного аналізу та статистичним розрахункам у своїй науковій діяльності.
Серед них можна визначити наступних: Усач Б. Ф., Душко З. О., Колос М. М. [100], [99], Баранов Зю Зю [3], Бутинець Ф. Ф., Бардаш С. В., Малюга Н. М., Петренко Н. І. [12], Проданчук М. А. [82], Поліщук Н. В. [71], Левковська В. Г. [45], Мних Є. В., Бутко А. Д., Большакова О. Ю., Кравченко Г. О., Никонович Г. І. [52] та багато інших відомих вітчизняних та зарубіжних учених.
Проаналізувавши досягнення цих учених в області вдосконалення застосування прийомів і способів економічного аналізу для проведення комплексного дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства ми спробували надати їм оцінку. Так, Усач Б. Ф. у співавторстві з Душко З. О. та Колос М. М. у своїй роботі «Організація і методика аудиту» наводить перелік показників фінансового стану акціонерного товариства та підприємства-емітента облігацій та алгоритм розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів), розподіляючи останні на: аналіз майнового стану підприємства, аналіз ліквідності підприємства, аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства, аналіз ділової активності підприємства, аналіз рентабельності підприємства та аналіз прибутковості [100, с. 219-224]. Баранов Зю Зю пропонує методичні рекомендації щодо перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності [3, с. 160-165], що дозволяє суб’єкту контролю перевірити правильність даних статей фінансової звітності підприємства. Крім цього вчений наводить систему показників для аналізу фінансового стану підприємства, розподіляючи їх на показники ліквідності, показники ефективності використання активів (ділової активності), показники прибутковості та показники інвестицій в акції [3, с. 120-123]. Бутинець Ф. Ф. у співавторстві з ученими: Бардаш С. В., Малюга Н. М., Петренко Н. І. зазначає, що при проведенні аналітичного дослідження ревізори можуть використовувати наступні спеціальні прийоми опрацювання даних: абсолютні і відносні величини, прийом порівняння, прийом групування, прийом обчислення індексів, прийом визначення структури, балансове пов’язання та прийом ланцюгових підстановок [12, с. 354-356]. Також учений пропонує схему проведення аналізу фінансового стану підприємства, що включає наступні напрямки: порівнюваний аналіз складу та динаміки балансу, структура балансу, аналіз фінансової стійкості, аналіз ліквідності балансу, аналіз платоспроможності (фінансової спроможності) підприємства, аналіз ділової активності, аналіз рівня ефективності господарської діяльності та аналіз інвестиційної привабливості підприємства [12, с. 361-362]. Проданчук М. А. наводить систему показників та аналітичних таблиць з метою – оцінити фінансовий стан досліджуваного об’єкту [82, с. 164-206]. У свою чергу Поліщук Н. В. визначає такі основні системи проведення аналізу результативності діяльності підприємства: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, порівняльний аналіз, аналіз ризиків, аналіз коефіцієнтів та інтегральний аналіз [71, с. 61-66]. Левковська В. Г. у своєму дослідженні дозволяє сформувати інформаційну базу контролю, узяту зі звітної форми «Звіт про рух грошових коштів» [45, с. 265-268]. Усач Б. Ф. в іншій своїй роботі «Контроль і ревізія» до основних засобів обробки економічної інформації в аналізі господарської діяльності відносить: порівняння, приведення показників у порівняльний вигляд, відносні величини, середні величини, групування даних, балансовий метод, графічний метод, табличний метод [99, с. 236-250]. Мних Є. В. у співавторстві з ученими Бутко А. Д., Большакова О. Ю., Кравченко Г. О., Никонович Г. І. у своїй роботі «Аналіз і контроль у системі управління капіталом підприємства» наводить, на нашу думку, найширший перелік складових методики комплексного економічного аналізу і контролю відповідно до потреб стратегічного управління капіталом підприємства [52, с. 146-225].
До них належать:
- Аналіз і контроль фінансового стану в системі стратегічного управління капіталом підприємства:
- Загальний аналіз і контроль економічного потенціалу підприємства;
- Аналіз і контроль платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
- Аналіз і контроль ефективності використання капіталу підприємства;
2. Аналіз і контроль грошових потоків в системі управління капіталом підприємства:
2.1. Аналіз і контроль джерел утворення і напрямів використання фінансових ресурсів;
2.2. аналіз і контроль руху грошових коштів за видами діяльності підприємства;
3. Аналіз і контроль руху капіталу;
4. Перспективний аналіз і прогнозування капіталу в цілому та за джерелами фінансування підприємства.
Враховуючи те, що у своїй роботі Є. В. Мних тісно пов’язує прийоми економічного аналізу з процесом контролю, а також наявність в ній аргументованих висновків, які випливають із результатів аналітичних розрахунків, ми вважаємо доцільним базуватися на методиці аналізу та контролю цього вченого в процесі здійснення аналітичного дослідження вибраних об’єктів контролю.
Отже, спробуємо показати, яким чином можуть бути використані аналітичні методи для загального аналізу та контролю економічного потенціалу підприємства.
Такий контроль необхідний для оцінки загальної вартості та складу активів і капіталу підприємства, оцінки показників структури активів і капіталу, оцінки суттєвості виявлених відхилень та загальної оцінки динаміки економічного потенціалу підприємства.
Інформаційною базою для проведення контролю економічного потенціалу підприємства являються баланси досліджуваних підприємств (Додаток 2).
Систематизувати інформаційну базу для проведення контролю та оцінки економічного потенціалу об’єктів контролю можна за допомогою надання їй табличного вигляду (табл. 2). Аналогічні таблиці складено й для порівнюваних підприємств (Додаток 7).
Дані таблиці 2 свідчать про наступне:
1) – збільшення економічного потенціалу простежується тільки у ВАТ «Херсонський маслозавод» (далі – «ХМЗ») та ВАТ «Яготинський маслозавод» (далі – «ЯМЗ») на 9,04% та 8,76% відповідно, тоді як у ВАТ «Шумський маслозавод» (далі – «ШМЗ») має місце зменшення економічного потенціалу на 11,03%;
2) – з цього випливає відповідність темпів зростання економічного потенціалу ХМЗ та ЯМЗ та його невідповідність в ШМЗ стратегії розвитку суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки;
3) – у всіх об’єктів дослідження має місце нерівномірне зростання абсолютних показників за окремими статтями балансів. Так, у ХМЗ та ЯМЗ ріст джерел фінансування діяльності підприємства відбувався за рахунок власного капіталу та поточних зобов’язань, тоді як у ШМЗ – тільки за рахунок поточних зобов’язань. Це свідчить про зниження показників платоспроможності та зростання ризику банкрутства ШМЗ. У свою чергу, порівнюючи темпи приросту власного капіталу та поточних зобов’язань ХМЗ та ЯМЗ, треба відмітити, що в ХМЗ вони майже однакові (9,13% та 9,03% відповідно), тоді як у ЯМЗ збільшення власного капіталу, яке було здійснено шляхом капіталізації прибутку, на 17,33% значно перевищує збільшення поточних зобов’язань (0,97%). Це свідчить про позитивні зрушення в складі структури капіталу ХМЗ та ЯМЗ та негативні – у складі структури капіталу ШМЗ. Аналізуючи склад та структурні зрушення в активах досліджуваних підприємств, ми дійшли висновків, що за звітний період економічна ситуація погіршилась на всіх об’єктах контролю. Привертають увагу темпи приросту оборотних активів підприємств. Так, якщо за даними ЯМЗ він склав 3,37%, то в ХМЗ та ШМЗ цей показник взагалі має від’ємне значення (-9,64% та -33,20% відповідно). При цьому, навіть на ЯМЗ ситуація погіршується тим, що має місце зниження (-3,38) питомої ваги оборотних активів за звітний період у сукупних активах підприємства, у тому числі запасів на 1,74. Враховуючи те, що у формуванні прибутку суб’єктів господарювання головну роль відіграють саме оборотні активи таке зменшення їх питомої ваги в сукупних активах підприємства призведе до низьких темпів зростання доходу від реалізації продукції.
Загальний огляд складу та структури активів та джерел їх утворення досліджуваних підприємств за допомогою аналітичних методів дозволяє таким чином оцінити діяльність об’єктів контролю у звітному періоді:
- щодо загальної зміни економічного потенціалу підприємств – зменшення простежується тільки в ШМЗ, причина – сукупне зменшення активів на кінець звітного періоду;
- щодо динаміки абсолютних та відносних показників у структурі джерел утворення активів підприємств, треба відмітити позитивні зрушення в ХМЗ та ЯМЗ, у той час як на ШМЗ має місце зменшення власного та збільшення позикового капіталу в звітному періоді, що може негативно вплинути на подальший позитивний розвиток цього суб’єкта господарювання;
- стосовно рівня структурних зрушень у складі активів об’єктів контролю, ми констатуємо зменшення питомої ваги оборотних активів на всіх досліджуваних підприємствах, що не може не вплинути негативно на рівень доходів від реалізації виробленої продукції.
Аналітичні методи можуть бути використані й для здійснення контролю платоспроможності та фінансової стійкості досліджуваних підприємств. Для цього на основі інформації, взятої із балансів підприємств, розраховуються коефіцієнти платоспроможності та фінансової стійкості.
Алгоритм розрахунку показників платоспроможності та їх значення по даним ХМЗ у 2004 та 2005 роках наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Аналогічні розрахунки проведені також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 8). У вигляді показників платоспроможності аналітичні методи дозволяють здійснювати контроль за своєчасним відшкодуванням підприємствами своїх поточних зобов’язань. Перевагою та цінністю використання аналітичних методів контролю за допомогою розрахунку показників платоспроможності є незалежність умов покриття поточних боргів підприємств від галузі діяльності. Для порівняння значень коефіцієнтів, отриманих за допомогою розрахунків, використовуються критичні (еталонні) значення коефіцієнтів абсолютної, швидкої та поточної ліквідності (20%, 70% та 200% відповідно).
Алгоритм розрахунку показників фінансової стійкості та їх значення по даним ХМЗ у 2004 та 2005 роках наведені в таблицях 5 та 6. Аналогічні розрахунки проведені також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 9).
Для оцінки значень коефіцієнтів фінансової стійкості з метою контролю необхідно навести критичні (еталонні) значення цих показників. Мних Є. В. наводить наступний перелік критеріїв оцінки показників фінансової стійкості підприємств (табл. 4).
Таблиця 4
Ми вважаємо доцільним використовувати для оцінки досліджуваних підприємств середні еталонні значення легкої та харчової промисловості.
Для визначення рівня відхилення значень розрахованих коефіцієнтів платоспроможності та фінансової стійкості можна використовувати інтегральний коефіцієнт «ρ», який визначається за наступною формулою:
де ρ – інтегральний коефіцієнт, за яким оцінюється фінансовий стан підприємства;
«1» – координати еталонних показників (критеріїв), що визначаються як відношення ;
К1, К2, …, Кn – фактичні значення відповідних коефіцієнтів,обраних для оцінки фінансового стану;
Е1, Е2, …, Еn – еталонні значення відповідних показників (критерії оцінки);
— набір координат відповідних показників фінансового стану.
Еталонним значенням інтегрального коефіцієнту має бути його мінімальне значення, себто ρкрит = 0. Таким чином, чим більшим буде значення інтегрального коефіцієнту, тим гіршою є платоспроможність та фінансова стійкість підприємства.
Розрахунки інтегрального коефіцієнту для ХМЗ у 2004 та 2005 роках наведені нижче.
У 2004 році він дорівнює:
Аналогічні розрахунки проведені також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 10).
Для того, щоб глибше оцінити рівень відхилення розрахованих коефіцієнтів платоспроможності та фінансової стійкості об’єктів контролю, наведемо інформацію щодо динаміки цих коефіцієнтів (табл. 7).
Аналогічні розрахунки проведені також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 11).
Динаміка показників платоспроможності ХМЗ дозволяє зробити висновок, що термінове або, навіть, тривале повернення позикових коштів буде для підприємства важким завданням, адже жоден із розрахованих коефіцієнтів ліквідності навіть не наближається до еталонного значення, при чому дані свідчать. Що у 2005 році ситуація погіршилась ще більше. На ШМЗ у 2004 році вірогідність вчасного погашення заборгованості значно вище. Про це свідчить достатньо високий рівень (137,48%) коефіцієнта поточної ліквідності, але простежується динаміка зниження цього коефіцієнта у 2005 році. Найкращі показники платоспроможності присутні на ЯМЗ. Майже рівний з еталонним (69,76%) рівень коефіцієнта швидкої ліквідності у 2004 році є свідоцтвом того, що протягом періоду, визначеного термінами короткострокової дебіторської заборгованості, підприємство зможе розрахуватися із майже 70% поточних зобов’язань. Хоча значення цього показника у 2005 році дещо знизилось, його рівень (60,47%) залишився на достатньо високому рівні, щоб стверджувати про ймовірність вчасного погашення підприємством своїх поточних зобов’язань.
Щодо оцінки динаміки фінансової стійкості, ми констатуємо низький рівень фінансової незалежності ХМЗ. Про це свідчить занадто велике відхилення значення коефіцієнта мультиплікації власного капіталу (569,26%) від його еталонного значення (160%). Дещо краща ситуація із рівнем фінансової стабільності на ШМЗ та ЯМЗ. Коефіцієнт мультиплікації, розрахований нами для цих підприємств на кінець звітного періоду дорівнює 285,49% та 194,63% відповідно. Потребують уваги також значення коефіцієнтів співвідношення власного і позикового капіталу. Дуже високе значення цього показника (469,26%) за даними звітного періоду ХМЗ у порівнянні з еталонним значенням (63%) свідчить про занадто великий розмір позикового капіталу у порівнянні з власним. Значно привабливішими є значення цього показника за даними звітного періоду на ШМЗ та ЯМЗ (184,49% та 94,63% відповідно). Розрахунок інтегрального коефіцієнту відстані від еталону достатньо чітко показує рівень фінансової стійкості та незалежності досліджуваних об’єктів контролю. Його значення 11,13%, 4,30% та 2,49% за даними звітного періоду ХМЗ, ШМЗ та ЯМЗ відповідно дозволяє нам з певною переконаністю стверджувати про достатньо низький рівень фінансової стійкості ХМЗ та дещо ліпший, але потребуючий покращення рівень фінансової незалежності ШМЗ та ЯМЗ. Можна зробити узагальнюючий висновок по наведеним розрахункам – керівництву підприємств необхідно подбати про більш раціональніше розміщування капіталу в активах та слідкувати за питомою вагою позикового капіталу у структурі джерел фінансування діяльності підприємства.
Отже, використання аналітичних методів з метою проведення контролю платоспроможності та фінансової стійкості об’єктів контролю за допомогою низки коефіцієнтів констатує першочергову важливість їх застосування в контрольному процесі.
Спробуємо показати, яким чином аналітичні методи можуть бути використані для контролю ефективності використання капіталу підприємства. Для цього необхідно розрахувати низку коефіцієнтів оборотності та рентабельності капіталу. Важливо зауважити, що на відміну від показників фінансової стійкості та платоспроможності показники ефективності використання капіталу оцінюються тим краще, чим більшим є їхнє значення.
Наведемо алгоритм розрахунку показників ефективності використання капіталу, розміщеного в активах підприємства (табл. 8).
Таблиця 8
Для оцінки цих показників доцільно представити їх у табличній формі, аби прослідкувати динаміку їхньої зміни. При цьому важливо зауважити, що інформаційна база для проведення розрахунків включає в себе баланси, звіти про фінансові результати (Додатки 2, 3) та оборотно-сальдові відомості на перше число кожного місяця у звітному та попередньому роках. При чому, якщо значення доходу від реалізації та чистого прибутку взяті зі звіту про фінансові результати на кінець відповідних періодів (років), то середні залишки активів, оборотних активів, власного капіталу та зобов’язань визначаються як середнє арифметичне розрахованих за даними оборотно-сальдових відомостей значень залишків на кінець кожного місяця відповідних років.
Динаміку коефіцієнтів оборотності й рентабельності активів і капіталу ХМЗ можна охарактеризувати за допомогою табл. 9. Аналогічні розрахунки проведені також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 12).
Із розрахованих показників видно, що на ХМЗ достатньо високий ріст доходу від реалізації продукції (77,24%), при цьому значення чистого прибутку має настільки маленьке значення, що рентабельність активів та капіталу не становить навіть 1%, що, на нашу думку, дуже негативно впливає на можливість отримувати економічну вигоду в майбутньому. А отже, як наслідок, ми спостерігаємо за збільшенням оборотності активів і капіталу. Цікава ситуація склалася на ШМЗ: маленький ріст (2,80%) доходу від реалізації продукції став причиною отримання збитку в звітному періоді у розмірі 1803,20 тис. грн. і, як наслідок, від’ємні значення показників рентабельності активів і капіталу. Зовсім інші ситуація на ЯМЗ. Позитивний ріст майже всіх показників рентабельності та оборотності активів і капіталу цього підприємства дозволяє стверджувати про достатньо раціональне розміщення капіталу в активах підприємства.
Для спрощення розрахунково-аналітичних операцій представимо розрахунок темпу економічного зростання за допомогою табличної форми, де темп росту всіх коефіцієнтів визначається як їх додаток (табл. 10).
Таблиця 10
За даними розрахунків можна спостерігати за великим темпом економічного зростання на ЯМЗ у порівнянні зі ШМЗ та ХМЗ, на що, в основному, вплинули позитивні значення показників рентабельності та оборотності активів і капіталу ВАТ «Яготинський маслозавод» у звітному періоді.
За допомогою аналітичних методів контролю можна більш глибше оцінити вплив основних чинників фінансово-господарської діяльності з метою забезпечення ефективності використання капіталу підприємства. Так, елемент економічного аналізу (факторний аналіз), за допомогою якого можна побудувати трьохфакторну мультиплікативну модель рентабельності капіталу, використовуючи такі чинники, як коефіцієнт мультиплікації капіталу (мультиплікатор капіталу), коефіцієнт оборотності активів та чиста рентабельність фінансово-господарської діяльності підприємства, дозволяє піддати контролю вплив цих чинників на зміну рентабельності власного капіталу підприємства.
Така зміна рентабельності власного капіталу розраховується за формулою [52, с. 170-172]:
де RK – рентабельність власного капіталу,%;
MK – мультиплікатор капіталу, який характеризує здатність власного капіталу створювати активи і представляє собою відношення середньорічних залишків активів (А) до середньорічних залишків власного капіталу (К) підприємства:
Rчиста – чиста рентабельність фінансово-господарської діяльності, яка відзначається відношенням чистого прибутку (П) до доходу (Д) підприємства:
,%.
Зв’язок між чинниками та результативним показником у наведеній моделі є функціональним, отже, факторний аналіз рентабельності власного капіталу на її основі може здійснюватись за допомогою модифікованого методу ланцюгових підстановок.
Поетапна оцінка кількісного впливу чинників на зміну рентабельності власного капіталу підприємства:
де ,
,
– абсолютна зміна рентабельності власного капіталу внаслідок зміни відповідних чинників: мульплікатора капіталу, оборотності активів та чистої рентабельності фінансово-господарської діяльності,%;
,
,
– абсолютна зміна в звітному періоді чинників: мульплікатора капіталу, оборотності активів та чистої рентабельності;
– значення мультиплікатора капіталу звітного періоду;
– значення коефіцієнта оборотності активів, відповідно базисного та звітного періодів, оборот;
– чиста рентабельність фінансово-господарської діяльності базисного періоду,%.
Оцінка сукупного впливу чинників на зміну рентабельності власного капіталу підприємства у звітному періоді:
.
Розрахунок цих показників за даними звітності ХМЗ подано у вигляді аналітичної таблиці (табл. 11).
Таблиця 11
Аналогічні таблиці складено також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 14).
Негативне значення (-14,98%) зміни рентабельності власного капіталу зумовлено низькою активністю підприємства щодо залучення фінансових ресурсів для створення додаткових активів та різкою негативною зміною чистої рентабельності. Ці два фактори настільки глибоко вплинули на загальний результат рентабельності власного капіталу, що навіть збільшення (0,90 оборотів за рік) загальної оборотності (доходності) активів не здатне було виправити ситуацію.
Ще гірша ситуація з рентабельністю власного капіталу на ШМЗ. Так, негативна зміна цього показника (-77,76%) обумовлена значним (-16,40%) зниженням чистої рентабельності та зменшенням загальної оборотності (доходності) активів на 0,60 оборотів за рік.
Найліпша ситуація в зміні рентабельності власного капіталу створилася на ЯМЗ. Так, ріст чистої рентабельності та збільшення оборотності активів призвело до загального покращення показника рентабельності власного капіталу на цьому підприємстві, але зниження активності підприємства щодо залучення фінансових ресурсів стало причиною від’ємного значення показника рентабельності власного капіталу (-0,75%).
Важливим показником, який дозволяє здійснювати контроль за зміною суми чистого прибутку, отриманого внаслідок використання власного капіталу у фінансово-господарській діяльності, є показник П(К), який розраховується за формулою [52, с. 174]:
,
,
,
,
де П(К) – сума чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання власного капіталу у фінансово-господарській діяльності, тис. грн.;
К – середні залишки власного капіталу, тис. грн.;
RA – рентабельність активів підприємства,%;
DK – частка чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання власного капіталу у фінансово-господарській діяльності,%;
П(З) – сума чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності, тис. грн.;
З – середні залишки зобов’язань, тис. грн.;
DЗ – частка чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності,%.
Для розрахунку цього показника згідно даних ХМЗ доцільно використовувати наступну аналітичну таблицю (табл. 12). У додатку 15 наведено аналогічні розрахунки цього коефіцієнту для ШМЗ та ЯМЗ.
З отриманих даних видно, що 2004 рік виявився для ХМЗ більш вдалим з точки зору отримання чистого прибутку. Про це свідчить не тільки його позитивне (165,1 тис. грн.) значення, а й певний, хоч і не великий (2,00%), рівень рентабельності активів. Що стосується звітного 2005 року, то ми констатуємо нульовий рівень рентабельності і, як наслідок, стовідсоткове від’ємне відхилення частки чистого прибутку підприємства у порівнянні з 2004 роком. Підприємству треба подбати про більше раціональне та ефективне розміщення власного та позикового капіталу в активах підприємства для отримання необхідної суми чистого прибутку. У ШМЗ, згідно розрахунків, в 2005 році простежується значне залучення позикових коштів. Про це свідчить частка чистого прибутку, отриманого внаслідок використання підприємством зобов’язань, яка дорівнює 60,22% в порівнянні із 2004 роком (45,96%). Але ми констатуємо нераціональне їх використання, адже в 2005 році підприємство понесло збитків на суму 1803,20 тис. грн. із від’ємним значенням рентабельності активів на рівні -14,00%. В ЯМЗ як у 2004 році, так і у звітному 2005 році має місце ріст чистого прибутку та рентабельності активів. Але якщо у 2004 році таких розмірів чистого прибутку було досягнуто завдяки залученню зобов’язань на рівні 61,84%, то у звітному періоді простежується збільшення частки власного капіталу, раціональне використання якого призвело до збільшення чистого прибутку та рентабельності активів до 1957,10 тис. грн. та 8% відповідно.
Визначаючи велику цінність отриманої вище інформації ми констатуємо неабияку роль аналітичних методів у процесі здійснення контролю ефективності використання активів і капіталу об’єктів контролю.
Доцільно зазначити, що основним чинником змін величини, складу та структури економічного потенціалу та рівня фінансової стабільності підприємства є його грошові кошти.
А, отже, спробуємо показати роль та місце аналітичних методів у процесі контролю грошових потоків суб’єкта господарювання. Зазначимо, що інформаційною базою для такого контролю будуть баланси, звіти про фінансові результати та звіти про рух грошових коштів (Додатки 2, 3 і 4 відповідно).
Щодо стандартів контролю ефективності, достатності та ліквідності грошових потоків на підприємстві, то треба зазначити, що вони залежать від потреб підприємства та його стратегічних пріоритетів. Є. В. Мних визначає 15-відсотковий критерій, як такий, що не потребує втручання [52, с. 177].
Як ми згадували вище, контроль грошових потоків на підприємстві розподіляється на контроль джерел утворення і напрямів витрачання коштів підприємства та контроль руху грошових коштів за видами діяльності підприємства та оцінки ефективності, достатності і ліквідності грошового потоку.
Для контролю джерел утворення і напрямів витрачання коштів ХМЗ доцільно використовувати дані балансу, представлені в наступному вигляді (табл. 13). Аналогічні аналітичні таблиці було складено також для ШМЗ і ЯМЗ (Додаток 16).
Із даних, отриманих з таблиці, ми позитивно оцінюємо зрушення у складі джерел фінансування діяльності ХМЗ, яке супроводжується збільшенням позикового капіталу, але нераціональне розміщення отриманих коштів, а саме збільшення частки необоротних активів, призвело до зменшення дебіторської заборгованості, а отже, і всіх оборотних активів підприємства. Підприємству потрібно подбати про належне фінансування поточної діяльності, яка призводить до формування прибутку. Нераціональне використання отриманого доходу від реалізації продукції в звітному періоді на ШМЗ та збільшення питомої ваги інших поточних зобов’язань призвело до суттєвого зменшення майже всіх статей оборотних та необоротних активів, що негативно вплинуло на фінансову стійкість та платоспроможність підприємства. Підприємству необхідно збільшити обсяги виробництва для забезпечення покриття більшої частини зобов’язань та росту рентабельності. На ЯМЗ загалом простежується позитивний рух грошових коштів. Підприємство отримало значну суму чистого прибутку, яка покрила суму поточних зобов’язань. Решта коштів була направлена на додаткове будівництво необоротних активів. Доцільно було б запропонувати підприємству в 2006 році левову частку отриманих від реалізації виробленої продукції коштів направити на придбання оборотних активів, адже саме вони формують позитивний грошовий потік на підприємстві.
Для більш поглибленого контролю тих статей балансу, що увібрали в себе основну суму витрачених коштів та статей, за якими ці кошти були утворені, побудуємо наступну аналітичну таблицю (табл. 14). Аналогічні аналітичні таблиці було складено також для ШМЗ і ЯМЗ (Додаток 17).
Дані таблиці свідчать, що основними джерелом утворення коштів на ХМЗ у звітному періоді стало збільшення короткострокових кредитів банку, розміру нерозподіленого прибутку та поточних зобов’язань за розрахунки. Головними напрямами використання в звітному періоді ХМЗ коштів стало збільшення основних засобів та запасів, що мало би позитивно вплинути на загальний результат діяльності підприємства, але частка коштів, вкладена в основні засоби, майже в два рази перевищує загальний розмір вкладених у підприємство в звітному році коштів, при цьому запаси збільшились всього на 39,97%. Враховуючи те, що основних джерелом формування активів у звітному періоді стали позикові зобов’язання, доцільно запропонувати підприємству більше позичених коштів спрямовувати на розвиток виробництва та збільшення запасів та дебіторської заборгованості. Більш раціональне використання отриманих коштів у звітному періоді ми констатуємо на ШМЗ. Так, пріоритетним напрямом використання отриманих коштів стало збільшення іншої поточної дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованості за товари та збільшення основних засобів. При цьому основними джерелами формування вкладених коштів стало збільшення кредиторської заборгованості за товари та нерозподіленого прибутку. Таке становище можна оцінити як стабільне, адже капітал формується частково за рахунок власного, а частково за рахунок позикового капіталу, а кошти були вкладені на розвиток виробництва, що призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Також позитивно можна оцінити діяльність ЯМЗ, де, за даним розрахунків, основними джерелами надходження коштів стали короткострокові кредити банків та збільшення частки нерозподіленого чистого прибутку, а головними напрямами використання коштів стали збільшення основних засобів підприємства, а також рівня дебіторської заборгованості за товари та іншої поточної дебіторської заборгованості.
Отже, наведений вище приклад застосування аналітичних методів в процесі здійснення контролю джерел утворення і напрямів витрачання коштів підприємства ще раз доводить актуальність їх використання для управлінських потреб на підприємстві.
Використовуючи дані звітів про рух грошових коштів досліджуваних підприємств, ми спробуємо показати, яким чином можна застосувати аналітичні методи здійснюючи контроль руху грошових коштів підприємства за видами його діяльності.
Для цього побудуємо наступну аналітичну таблицю (табл. 15). У додатку 18 надано аналогічні розрахунки для ШМЗ та ЯМЗ.
Отже, за даними розрахунків, отриманих з табл. 15, бачимо, що в ХМЗ видаток коштів від операційної діяльності, питома вага в якому належить збільшенню поточних зобов’язань та сплаченим відсоткам, значно перевищує суму надходжень, які складаються в основному із прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах та збільшення оборотних коштів. Це призвело до від’ємного значення чистого руху коштів від операційної діяльності. Щодо інвестиційної діяльності, то треба зазначити, що отримані відсотки не здатні були покрити витрати із придбанням необоротних активів і, як наслідок, від’ємне значення показника чистого руху коштів від інвестиційної діяльності на ХМЗ. Чистий рух коштів від фінансової діяльності має позитивне значення, адже сума отриманих у звітному періоді позик значно перевищила суму додатково отриманих. За результатами діяльності ХМЗ має від’ємне значення чистого руху коштів у звітному періоді в розмірі 34,30 тис. грн. Достатньо значний ріст оборотних активів та грошових коштів від операційної діяльності за даними діяльності ШМЗ у результаті перекрив розмір сплачених у звітному періоді відсотків та рівень збитку підприємства, який мав місце перед початком операційної діяльності, як результат – позитивне значення чистого руху коштів від операційної діяльності в розмірі 1496,10 тис. грн. Придбання на значну суму фінансових інвестицій та збільшення розміру необоротних активів стало причиною від’ємного значення показника чистого руху коштів від інвестиційної діяльності. Це значення має настільки велике значення, що навіть позитивна різниця між отриманими та погашеними позиками в розмірі 284,40 тис. грн. не здатна була надати показнику чистого руху коштів за звітний період на ШМЗ позитивне значення. А, отже, маємо від’ємне значення цього показника в розмірі 28,20 тис. грн. На ЯМЗ за рахунок інших надходжень та значного розміру грошових коштів від операційної діяльності забезпечив позитивне значення показників чистого руху коштів від операційної та фінансової діяльності. Але придбання необоротних активів на суму 2353,90 тис. грн. призвело до від’ємного значення не тільки показника чистого руху від інвестиційної діяльності, але й загального руху коштів за звітний період. Але навіть при цьому ми оцінюємо рух коштів на цьому підприємстві як позитивний, виходячи із майбутніх вигід від придбаних необоротних активів та діючій раціональній системі руху коштів від операційної діяльності.
Ефективність, достатність та ліквідність грошового потоку на досліджуваних підприємствах можна оцінити за допомогою залучення спеціальних фінансових коефіцієнтів (табл. 16).
Таблиця 16
Динаміку цих коефіцієнтів можна представити у вигляді аналітичної таблиці (табл. 17). У додатку 19 представлено аналогічні аналітичні таблиці для ШМЗ та ЯМЗ.
Варто зауважити, що з-за наявності значення показника абсолютної ліквідності, меншого за 20%, позитивно оцінюватиметься додатне значення коефіцієнту ефективності грошового потоку. Що стосується інших двох коефіцієнтів, то заслуговує на позитивну оцінку значення цих коефіцієнтів, вище за 100%.
Проаналізувавши показник рентабельності, ми отримали по всіх підприємствах показники абсолютної ліквідності, нижчі за еталонні 20%, а, отже, коефіцієнт ефективності грошового потоку має бути більше нуля.
За даними, отриманими із таблиці 17 видно, що коефіцієнт ефективності грошового потоку в звітному періоді має додатне значення і становить 0,19%. Але дуже низьке (0,03%) значення коефіцієнта ліквідності заслуговує на негативну оцінку прийняття управлінських рішень стосовно вкладення коштів в активи підприємства. Керівництву підприємства необхідно якомога швидше виправити ситуацію завдяки більш ефективному вкладенню грошових коштів для оптимізації платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Коштів, які отримує підприємство дуже не достатньо для покриття своїх поточних потреб. Про це свідчить мале (5,17%) значення коефіцієнту достатності чистого операційного грошового потоку. Надходження від операційної діяльності майже повністю (на 99,81%) покривають видатки на її здійснення. Оптимізація об’єму продаж та зниження умовно-постійних витрат могли би довести значення цього коефіцієнту до рівня 100% і більше. Дуже схожа ситуація склалася на ШМЗ та ЯМЗ. Тут коефіцієнти ефективності грошового потоку, достатності чистого операційного грошового потоку та ліквідності операційності грошового потоку дорівнюють 0,27%, 22,37%, 99,73% та 0,45%, 13,15%, 99,55% відповідно.
Ми дослідили місце аналітичних методів в процесі здійснення контролю руху коштів на досліджуваних підприємствах і констатуємо велику роль прийомів і способів економічного аналізу для глибокого контролю грошових потоків.
Застосування аналітичних методів можливе також у процесі контролю руху капіталу об’єктів контролю. Треба зазначити, що абсолютна зміна капіталу визначається за наступною формулою:
,
де Зпочаток, Зкінець – залишки капіталу, відповідно на початок і кінець аналітичного періоду, тис. грн.;
Н – надходження коштів протягом аналітичного періоду, тис. грн.;
В – вилучення, погашення основного боргу та інше використання капіталу протягом аналітичного періоду, тис. грн.
Показники, які характеризують інтенсивність руху капіталу – рівень надходження капіталу та рівень вилучення (погашення) основного боргу та іншого використання капіталу – визначаються за наступними формулами:
,
.
Розвиток економічного потенціалу об’єкта контролю спостерігається при наявності нерівності: РН > РВ.
Характеристику руху власного капіталу ХМЗ за допомогою використання аналітичних методів представлено в табл. 18. Аналогічні таблиці побудовані також для ШМЗ та ЯМЗ (Додаток 20).
Значення розрахованих за допомогою аналітичної таблиці показників дозволяють нам констатувати наступне: у ХМЗ мали місце тільки надходження власного капіталу, рівень надходження складає 8,37%. Оскільки в звітному році вилучень капіталу на підприємстві не спостерігалось, можна стверджувати, що збільшення власного капіталу проводилось за рахунок капіталізації прибутку. Щодо зобов’язань, то тут простежується невелика зміна їх суми, оскільки рівень надходження та рівень погашення зобов’язань приблизно однакові і дорівнюють 62,79% та 59,44% відповідно. Дуже схожа ситуація із рівнем зобов’язань склалася на ШМЗ на ЯМЗ. Так значення рівнів надходження та погашення зобов’язань там дорівнюють 49,00%, 46,62% та 55,38%, 54,95% відповідно. Але на ШМЗ має місце зменшення власного капіталу за рахунок нульового рівня надходження власного капіталу при наявності рівня його вилучення в розмірі 30,39%. А на ЯМЗ він збільшився на 1957,10 тис. грн.
Ми здійснили спробу на прикладі підприємств промисловості розкрити особливості застосування аналітичних методів у контрольному процесі. Вище був проведений контроль фінансово-господарської діяльності згаданих вище об’єктів контролю, за результатами якого можна зробити наступні висновки:
1) – за звітний період фінансово-господарська діяльність тільки ЯМЗ можна визначити такою, що має позитивні зрушення, результат яких – збільшення чистого прибутку підприємства та поліпшення загальної платоспроможності;
2) – діяльність ШМЗ та ХМЗ у 2005 році залишає бажати кращого. Так, нераціональне використання отриманих позикових коштів, а саме збільшення за їх рахунок частки необоротних активів призвело до зменшення суми чистого прибутку в ШМЗ та непокритий збиток у ХМЗ;
3) – коефіцієнти платоспроможності та фінансової стійкості досліджуваних підприємств показують, що рівень фінансової незалежності цих підприємств знаходиться на достатньо низькому рівні, для чого ми рекомендуємо більш раціонально використовувати отримані від реалізації виробленої продукції кошти для забезпечення подальшого безперервного виробничого процесу.
Однак, застосовуючи аналітичні методи, суб’єкти контролю мають ознайомитись із макропоказниками, від рівня яких залежить динаміка розвитку досліджуваної галузі по країні, а також значні зрушення в законодавстві або політичні ситуації, які могли би впливати на остаточний висновок контролера щодо можливості банкрутства об’єктів контролю.
Так, на діяльність ХМЗ значно вплинула заборона Росією щодо ввозу молочної продукції на ринок цієї держави. Враховуючи те, що 70% реалізації сиру на ХМЗ через трейдерів складав саме ринок Російської Федерації, підприємство отримало великі збитки. Для покриття цих збитків підприємство мало або зменшити собівартість виробленої продукції, або збільшити обсяги продажу. Але перший варіант не був реалізований з-за підвищення в звітному періоді цін на енергоносії, а пріоритетним завданням для керівництва підприємства було освоєння нових ринків збуту продукції та вироблення нових видів продукції.