3.2. Автоматизація аналітичних методів контрольного процесу

Суб’єкти контролю в Україні при здійсненні контрольної діяльності все частіше застосовують обчислювальну техніку. Автоматизовані засоби обробки інформації безліч переваг. Окрім економії часу та витрат на оплату роботи персоналу, суб’єкти господарювання заощаджують також і в грошовому вимірнику.

Ми маємо на меті показати роль обчислювальної техніки в обліку та контролі та місце контролю в розвитку інформаційних технологій в умовах господарювання підприємств Україні.

Треба зазначити, що сьогодні багато вітчизняних і зарубіжних авторів займаються вирішенням проблеми автоматизації контролю фінансово-господарської діяльності. На практиці це призводить до розробки, впровадження та постійного вдосконалення низки програмних продуктів щодо автоматизації роботи суб’єктів контролю.

Серед учених, які займаються питанням удосконалення автоматизації обліку та контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, чільне місце займають: М. І. Бондар [10], М. Т. Білуха [7], М. С. Васьковська [14], С. В. Івахненков [33, 32], К. В. Ізмайлова [34], Ю. А. Кузьмінський [41], В. В. Сопко В. П., Завгородній [90], Ю. Г. Лисенко [31], Соколова Г. Н. [89], Лапухін Н. В. [43] та інші.

Аналізуючи досягнення цих учених у розвиткові інформаційних технологій обліку, аудиту та контролю, спробуємо визначити результати, яких досягли науковці та практики, впроваджуючи засоби комп’ютерної техніки в обліковий та контрольний процес та безпосередньо в процес застосування аналітичних методів контролю фінансово-господарської діяльності підприємств.

При цьому ми застосовуємо такі загальнонаукові методи дослідження, як індукцій, дедукція, аналіз, синтез та історичний метод.

Досліджуючи розвиток застосування в обліковому та контрольному процесі засобів обчислювальної техніки, спочатку спробуємо розглянути еволюцію розвитку інформаційних технологій.

Ми цілком погоджуємось із думкою М. С. Васьковської, яка, спираючись на наукові розробки професора В. І. Ісакова, стверджує, що „автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і комплексну або повну автоматизацію”. Також автор зазначає: „На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елементи” (табл. 20) [14, с. 26, 28-29].

Таблиця 20

Процес автоматизації тривав довгий час, але треба констатувати велику динаміку росту цього процесу. Достовірністю такого твердження є дослідження вітчизняного вченого Ю. А. Кузьмінського. У своїй праці він запропонував хронологію розвитку механізації в Росії, СРСР та Україні, бо за твердженням автора: „Росія була однією з перших країн, де почали використовувати рахункові машини” [41, с. 9].

Ю. А. Кузьмінський наголошує, що розвиток інформаційних технологій обліку почався в 1874 році з виготовлення російським інженером В. Т. Однером арифмометра [41, с. 9]. За менш ніж сто років інформаційні технології, пройшовши всі чотири етапи розвитку (від часткової механізації до повної автоматизації) на сучасному їх розвитку отримали назву нової інформаційної технології, ознаки якої, на думку М. С. Васьковської, „розвинута комп’ютерна техніка, „дружнє” програмне забезпечення, розподілена система обробки даних, використання банків даних та баз знань, надійні комунікації, діалоговий режим спілкування користувача з комп’ютером [14, с. 27].

Вітчизняний учений, С. В. Івахненков, керуючись розробками професорів В. С. Рожнова та В. С. Спіріна, виділяє два великі етапи розвитку механізації обробки облікових даних: механізація обліку і обчислювальних робіт та механізована обробка економічної інформації в умовах функціонування АСУ та наступні ступені розвитку механізації обліку: механізація окремих облікових ділянок; взаємопов’язана механізація всіх ділянок бухгалтерського обліку з відривом від оперативного обліку, планування, інших функцій управління; комплексна автоматизація бухгалтерського обліку в системі єдиної обробки інформації для управління виробництвом на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки [33, с. 24].

Досліджуючи питання розвитку інформаційних систем в обліковій та контрольній діяльності, ми зосереджуємо основну увагу на процесі автоматизації, ніж на процесі механізації обліку та контролю діяльності суб’єктів господарювання. Тому відмічаємо, що вперше застосування обчислювальних машин для потреб бухгалтерського обліку відбулося в 1954 році на заводі у Луісвіллі в штаті Кентуккі компанією „Дженерал Електрик”. Однак треба констатувати, що в ті часи таке обладнання через високу вартість та складність його програмування було доступним тільки великим підприємствам.

Але пізніше, в епоху науково-технічного прогресу, компанії-виробники електронної обчислювальної техніки стали випускати міні-комп’ютери, вартість яких дозволяла більшій кількості суб’єктів господарювання автоматизувати обліковий та контрольний процес у себе на підприємстві.

З початку 90-х років минулого сторіччя і по сьогоднішній день розвиваються експертні системи, системи прийняття рішення та системи штучного інтелекту.

Визначимо, що собою представляють сучасні інформаційні технології. Зараз суспільство знаходиться на черговій стадії науково-технічного прогресу – стадії інформатизації. Являючись наслідком індустріалізації та комп’ютеризації, вона характеризує перехід суспільства в зовсім якісно новий стан – інформаційне суспільство, яке, віддає переваги інтелекту й інформаційним технологіям.

З розвитком систем прийняття рішень, експертних систем та систем штучного інтелекту, систем комп’ютерних комунікацій, баз даних, а також інших програмних комплексів з’явилося вже згадане поняття нові інформаційні технології.

Ми спираємось на визначання вітчизняного вченого, М. Т. Білухи, який зазначає: „Нові інформаційні технології (НІТ) – це сукупність принципово нових засобів і методів обробки інформації, передавання, зберігання та відображення інформаційного продукту (даних) з найменшими витратами згідно із закономірностями того соціального середовища, в якому розвиваються НІТ” [7, с. 315].

Інформаційні технології займають чільне місце в системі бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання. Доцільно зазначити, що комп’ютерна система бухгалтерського обліку є головною в комп’ютерній інформаційній системі підприємства, бо саме в ній накопичуються всі дані, пов’язані з плануванням, обліком, контролем та аналізом діяльності такого підприємства. Серед інших функцій менеджменту підприємства бухгалтерський облік виконує перш за все інформаційну функцію, а наявність налагодженої та вдало функціонуючої комп’ютерної системи бухгалтерського обліку забезпечує керівництво суб’єкту господарювання корисною інформацією.

Перевагою застосування комп’ютерної системи бухгалтерського обліку є інтеграція обробки первинної (облікової, планової, технологічної) інформації і, як результат, створення єдиної інформаційної бази.

Таким чином, застосування комп’ютерної обробки даних в бухгалтерському обліку приводить до скасування дублювання і паралелізму операцій, що досить часто мало місце при ручній обробці даних.

Ми робимо попередній висновок про те, що використання комп’ютерної техніки в системі бухгалтерського обліку сучасних підприємств є одним із пріоритетних завдань менеджменту цих суб’єктів господарювання. Це дозволяє збільшити точність введених, оброблених та отриманих з комп’ютерної системи даних, а також заощаджує як людські і часові, так грошові ресурси.

Розглядаючи інформаційні системи в бухгалтерському обліку, ми поставили за мету – показати роль електронної обробки даних в комп’ютерній інформаційній системі підприємства та переваги автоматизованої системи обліку перед ручною.

Визначимо, яку роль відіграють інформаційні системи і технології в контрольному процесі на підприємстві. Розвиваючись, інформаційні системи і технології зумовили розробку концепцій організації проведення контролю за допомогою електронної обчислювальної техніки.

На сьогоднішній день існує декілька підходів до проведення автоматизованого контролю. Відомі вітчизняні вчені, В. В. Сопко та В. П. Завгородній, вирізняють такі три підходи до проведення контрольної діяльності в умовах електронної обробки даних:

  • пов’язаний лише з одержанням інформації з середовища обчислювального комплексу і передбачає проведення порівняння первинних даних з вихідними даними та даними звітності вручну;
  • пов’язаний з проведенням контролю з метою правильності відображення операцій на основі введених звітних даних і даних реєстрів бухгалтерського обліку;
  • передбачає проведення контролю безпосередньо із застосуванням обчислювальної техніки. При цьому проводяться не тільки розрахункові процедури, а й процедури контролю і виконання тих операцій, які не сприймаються людиною візуально на підставі наявної інформації в інформаційних системах обліку, контролю та аналізу [90, с. 144].

Необхідно відмітити, що для вдалої організації контролю з використанням обчислювальної техніки у контролера мають бути певні знання щодо структури та організації роботи різних автоматизованих систем обліку, контролю та аналізу. Також контролер має добре володіти навичками користувача комп’ютерної техніки на рівні, який дозволив би йому використовувати всі програмні продукти, необхідні для здійснення різних ланок контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Важливим є вдало організоване робоче місце бухгалтера-контролера. Так, В. В. Сопко та В. П. Завгородній виділяють дві категорії автоматизованого робочого місця бухгалтера: АРМ категорії І (низові ланки управління) та АРМ категорії ІІ (бухгалтерія).

На думку цих учених, на АРМ категорії І процес контролю передбачає п’ять етапів, на кожному з яких перевіряють:

1) правильність застосування облікових номенклатур;

2) правильність обчислення облікових показників;

3) повноту вхідної інформації;

4) порядок контролю інформації;

5) та порядок коригування нормативно-довідкової інформації [90, с. 145].

Після закінчення перевірки на АРМ категорії І здійснюється контроль на АРМ категорії ІІ, де перевіряється повнота надходження інформації з інших АРМ і порядок розрахунку інформації. Цей процес здійснюється в чотири етапи і передбачає контроль:

1) підсумкових вихідних даних;

2) відповідності документації законодавчим актам;

3) законності коригування вихідної інформації;

4) порядку збереження інформації для архівного зберігання і відповідності її даним, відтвореним на паперовому носії. [90, с. 146].

Н. В. Лапухін зазначає: «Автоматизированным рабочим местом (АРМ) работника контроля можно считать такое рабочее место, когда вычислительная техника позволяет выполнять операции по обработке информации автоматически, а на долю человека остается небольшая часть ручных операций и принятие решений» [43, с. 27].

Ми показати, яким чином функціонує система електронної обробки інформації для потреб контролю суб’єктів господарювання. Також ми визначили загальні підходи до проведення автоматизованого контролю на підприємстві.

Визначимо, які існують підходи до використання обчислювальної техніки в ході проведення зовнішнього контролю або аудиту.

В. В. Сопко та В. П. Завгородній виділяють такі три підходи:

1) перевірка даних за допомогою програмних засобів підприємства, які перевіряються імітацією облікових даних;

2) перевірка даних спеціальних контрольних програм, підготовлених працівниками підприємства, що перевіряється;

3) перевірка даних спеціальних програм, підготовлених контролюючою організацією [90, с. 148].

Отже, бачимо, що у зовнішнього контролю (аудиту) набагато більше завдань, ніж при здійсненні автоматизованого контролю на підприємстві, хоча другий підхід дещо ототожнює їх методику впливу на об’єкт контролю.

Найважливішим, на думку автора, є третій підхід, коли суб’єкт контролю сам розроблює програмний продукт, за допомогою якого він намагатиметься здійснювати контроль діяльності суб’єкта господарювання. Однак недоліком його можуть бути наступні перешкоди:

  • програмний продукт, розроблений суб’єктом контролю, не функціонує в інформаційній системі об’єкта контролю;
  • комп’ютерне обладнання підприємства, що перевіряється, надто „слабке” для завантаження та нормальної роботи підготовленої суб’єктом контролю програми.

Розглядаючи застосування в контрольному процесі засобів обчислювальної техніки, ми звертаємо увагу на аудиторську діяльність і місце в ній інформаційних систем і технологій.

На жаль, сьогодні вітчизняні вчені не приділяють значною уваги питанням застосування комп’ютерів в аудиті. Чого не можна сказати про наших зарубіжних колег. На сьогоднішній день Міжнародною федерацією бухгалтерів видано сім положень про міжнародну аудиторську практику щодо комп’ютеризації аудиту.

Наведемо перелік стандартів і положень, які визначають порядок застосування під час аудиту комп’ютерної техніки:

  • Міжнародний стандарт аудиту 401 „Аудит в умовах комп’ютерних інформаційних систем”;
  • Положення про міжнародну аудиторську практику 1001 „Середовище комп’ютерних інформаційних систем – автономні мікрокомп’ютери”;
  • Положення про міжнародну аудиторську практику 1002 „Середовище комп’ютерних інформаційних систем – інтерактивні комп’ютерні системи”;
  • Положення про міжнародну аудиторську практику 1003 „Середовище комп’ютерних інформаційних систем – системи баз даних”;
  • Положення про міжнародну аудиторську практику 1008 „Оцінювання ризиків та внутрішній контроль – характеристики та особливості в комп’ютерній інформаційній системі”;
  • Положення про міжнародну аудиторську практику 1009 „Методи аудиту з використанням комп’ютерів”;
  • Положення про міжнародну аудиторську практику 1013 „Електронна комерція – вплив на аудит фінансових звітів”.

Що стосується українського законодавства з питань проведення аудиту в комп’ютерному середовищі, треба зазначити, що воно базується на таких нормативах:

  • №13 „Аудит в умовах електронної обробки даних”;
  • №30 „Використання комп’ютерів в аудиті”;
  • №31 „Вплив систем електронної обробки даних на оцінку системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю”.

В багато з цих нормативних документів були внесені зміни, а деякі з них взагалі перестали існувати. Але, якщо ознайомитись з новою редакцією майже всіх Міжнародних стандартів аудиту, можна з переконаністю стверджувати, що всі вони тепер базуються на комп’ютеризації аудиторської діяльності.

Визначимо, які ж бувають види комп’ютерного аудиту. Так, С. В. Івахненков зазначає, що всі способи обробки облікової інформації в системі бухгалтерського обліку можна поділити на три види, які, на думку автора, з точністю можна застосувати і до аудиту. Це – паперовий, механізований та комп’ютеризований (автоматизований) [32, с. 66]. З вченим важко не погодитись.

Треба відмітити, що при використанні паперового та механізованого видів обробки облікової інформації комп’ютерна техніка грає для аудитора другорядну роль, а саме виступає в ролі допоміжного інструмента. Що ж стосується комп’ютеризованого (автоматизованого) аудиту, то тут весь процес аудиту здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки та спеціальних програмних продуктів аудиту.

Отже, як бачимо, комп’ютерні засоби по-різному можуть використовуватись в аудиторській діяльності. Такі різні варіанти використання комп’ютера називаються „Методи Аудиту при Сприянні Комп’ютера (МАСК)”, які включаюся в себе програмне забезпечення і тестові дані.

Як зазначає відомий український вчений М. І. Бондар, – „Необхідність використання МАСК виникає з тих обставин, коли відсутні вхідні документи й неможливо простежити повний хід операцій (контрольний слід), а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використанням спеціальної комп’ютерної аудиторської програми” [10, с. 162].

Прикладні програми Маска можуть розроблятися аудиторами безпосередньо або фахівцями відповідних спеціальностей. У будь-якому випадку при розробці програми треба чітко визначити:

  • мету прикладної програми, зміст і доступність файлу об’єкта аудиту;
  • тип операцій, котрі необхідно перевірити;
  • аудиторські процедури програми;
  • функції програми і методи оцінки результатів.

Щодо автоматизації аналітичних процедур аудиту, треба визначити вдосконалення процесу їх застосування при використанні МАСК. Ось як це відмічає М. І. Бондар: „… деякі операції можуть бути перевірені більш детально і ефективно, тому що при використанні комп’ютера можна охопити більший розмір вибірки, ніж при звичайному аналізі; під час аналітичних процедур можна проаналізувати ефективніше, ніж ручним методом, результати операцій у звітах і незвичайні величини…” [10, с. 162].

Розглянемо найпопулярніші програмні продукти, використання яких дозволяє повністю або частково автоматизувати аудиторські процедури. Звичайно, комп’ютерні програми можна по-різному використовувати для потреб аудиту, але тільки, як допоміжні засоби.

Дослідимо найпопулярніший програмний продукт, який дозволив повністю автоматизувати бухгалтерський облік – „1С: Бухгалтерія 7.7”. Завдяки зрозумілим для бухгалтерів та аудиторів алгоритмам мови, вони, навіть не маючи спеціальних знань з програмування цієї програми, отримують достатньо корисної інформації для здійснення перевірок. Чого не можна сказати про такі програмні продукти, як „Парус” та „Галактика”, де треба мати спеціальні навички з програмування цих програм для того, щоб повністю прочитати їх алгоритми.

Що ж стосується безпосередньої автоматизації аудиту, відмітимо таке спеціальне програмне забезпечення, як E&Y Microstart. У цій програмі обсяг вибірки розраховується на підставі наперед відомих загальної вартості генеральної сукупності, допустимої похибки, наперед заданого рівня аудиторського ризику і рівня впевненості щодо інших процедур по суті [32, с. 166].

Інші програми, які дозволяють бухгалтеру та аудитору автоматизувати роботу над бухгалтерськими проводками, це – IDEA (Interactive Data Extraction and Analysis) та ACL (Audit Command Language). Ми звертаємо особливу увагу на можливість IDEA працювати з первинними даними бухгалтерського обліку та проводити над ними аналітичні розрахунки.

Велике значення мають для реалізації процедур аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання програми фінансового аналізу. Тут важливою є думка Г. Н. Соколової, яка відмічає, що «среди программных продуктов финансового анализа наибольшее развитие получили программы итогового и прогнозного финансового анализа» [89, с. 70]. Окрім цього вони допомагають аудитору перевірити податкову, фінансову та інші звітності. Найпотужнішими з цим програмних продуктів є програми: Audit Expert, Альт-Финансы, БЭСТ-Ф, ЭДИП, SuperCalc, VisiCalc, Lotus 1-2-3, Quattro Pro, ИНЕК-Аналитик, «Инвестор» та інші.

Заслуговує на увагу програма автоматизації фінансового аналізу Audit Expert. Це програма, яка спеціалізована на проведенні комплексного аналізу фінансового стану та результатів діяльності підприємства. Основною вихідною інформацією для аналізу служать фінансові звіти підприємств, а додатковою – опис структури активів, власного капіталу та позик компанії, а також спеціальні таблиці по структурам користувача. За даними таких таблиць розраховуються необхідні показники, а результати надаються у вигляді звіту [31, с. 191-192].

Що стосується операційної системи Windows, то для неї було розроблено спеціальний табличний процесор Excel, який має численні переваги у функціональності.

В останні часи створюються автоматизовані системи управління фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Яскравим прикладом такої системи є програмний продукт БААН, який виконує такі функції фінансового управління, як аналіз і планування.

Система управління фінансово-господарською діяльністю підприємства „ОЛИМП” дуже зручна для роботи в середовищі Windows.

Таким чином, ми констатуємо, що на сьогоднішній день якісне та економічно ефективне проведення аудиту суб’єктів підприємницької діяльності важко уявити без повної або часткової автоматизації його процедур. Наявність програмних продуктів, які аудитори використовують для проведення аудиторських процедур, полегшує роботу аудитора та збільшує вірогідність точності висновків, отриманих ним у процесі аудиторської перевірки.

Визначимо роль засобів обчислювальної техніки в процесі здійснення суб’єктами контролю аналітичних методів. Треба зауважити, що дуже схожими за методикою проведення та очікуваними результатами є аналітичні процедури в аудиті.

Покажемо, яким чином можна автоматизувати виконання аналітичних процедур в аудиті. Як зазначає український учений М. Т. Білуха, – „Набір процедур розрахунково-аналітичних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які охоплюють усю різноманітність функціональних обчислень, повністю підлягають алгоритмізації” [7, с. 347].

Треба констатувати той факт, що сьогодні аудитори, проводячи аналітичні процедури, використовують засоби електронної обчислювальної техніки, на жаль, тільки як допоміжний засіб, працюючи здебільшого в таких програмних продуктах, як Excel, Word та Access.

Але науковці стверджують, що для більш ефективного застосування комп’ютерної техніки при проведенні аналітичних процедур аудиту доцільніше використовувати комп’ютер не лише для обробки та подання інформації, а й безпосередньо в процесі аналізу даних та формулювання певних висновків [32, с. 202-203].

Важливо відмітити, що використання таких програмних продуктів як Audit Expert може дорого коштувати власникам аудиторських фірм, контролерам та керівникам служб внутрішнього контролю підприємств. Такі програми комплексного фінансового аналізу діяльності суб’єктів господарювання можуть дозволити собі тільки підприємства з великим рівнем доходів.

Для вирішення цієї проблеми з метою автоматизації аналітичних методів контролю фінансово-господарської діяльності підприємств ми пропонуємо використовувати дешеву в експлуатації та багату на функціональні можливості програму Excel.

На прикладі діяльності досліджуваних у роботі підприємств ми автоматизуємо процес контролю діяльності цих суб’єктів господарювання за допомогою складання аналітичних таблиць.

Процес автоматизації складатиметься з наступних етапів:

  1. Визначення об’єкту контролю підприємства;
  2. Вибір аналітичних методів і розрахунків;
  3. Збір джерел інформації для здійснення контролю;
  4. Створення в програмі Excel форм (шаблонів), аналогічних формам фінансової звітності досліджуваних підприємств;
  5. Створення в програмі Excel форм аналітичних таблиць з обов’язковою наявністю в певних комірках розрахунків необхідних коефіцієнтів та показників;
  6. Створення в програмі Excel форм, які виводять результати контролю у форматі пропозицій щодо поліпшення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Таким чином, заповнюючи вручну або автоматично дані фінансової звітності підприємств, ми, за допомогою автоматичних розрахунків у програмі Excel, отримуємо результати контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, використовуючи при цьому аналітичні методи.

Приклад використання запропонованої нами автоматизації аналітичних методів контролю структури джерел утворення та напрямів витрачання коштів ВАТ «Херсонський маслозавод» у програмі Excel наведено у Додатку 21.

Для автоматизації аналітичних методів контролю структури джерел утворення та напрямів витрачання коштів ВАТ «Херсонський маслозавод», нам необхідно побудувати нову книгу Excel під назвою «Контроль структури джерел утворення та напрямів витрачання коштів», яка повинна містити наступні аркуші: аркуш 1 – «Баланс ХМЗ» та аркуш 2 – «Висновки та рекомендації».

Аркуш 1 представляє собою форму (шаблон), яка повністю відповідає Формі № 1 фінансової звітності підприємства «Баланс». Першим етапом автоматизації буде внесення даних Форми № 1 ВАТ «Херсонський маслозавод» до форми (шаблону). Другим етапом є оформлення аркушу 2, який представляє собою аналітичну таблицю, яка називається «Контроль структури джерел утворення та напрямів витрачання коштів підприємства у звітному році». Заповнення цієї аналітичної таблиці відбувається за допомогою перенесення даних із аркуша 1. Так, для заповнення даних комірки «Збільшення статутного капіталу» ми вносимо в цю комірку наступну формулу:

=’Баланс ХМЗ’!D49-‘Баланс ХМЗ’!C49

По-іншому заповнюється даними комірка «Збільшення поточних зобов’язань за розрахунки». Враховуючи те, що в балансі сума поточних зобов’язань за розрахунки має свою класифікацію, ми за повнюємо комірку наступним чином:

=’Баланс ХМЗ’!D76+’Баланс ХМЗ’!D78+’Баланс ХМЗ’!D79+’Баланс ХМЗ’!D81-‘Баланс ХМЗ’!C76-‘Баланс ХМЗ’!C78-‘Баланс ХМЗ’!C79-‘Баланс ХМЗ’!C81

Для визначення рангу відповідно до питомої ваги, наприклад по даним збільшення статутного капіталу, ми відсортували дані, отримані із аркушу 1, за зменшенням та застосували наступну формулу Excel:

=ЕСЛИ(B7=E7;»1″;ЕСЛИ(B7=E8;»2″;ЕСЛИ(B7=E9;»3″;ЕСЛИ(B7=E10;»4″;

ЕСЛИ(B7=E15;»5″;»6″)))))

Аналогічно ранг відповідно до питомої ваги визначається і для інших показників.

Після цього необхідно визначити, за рахунок яких показників підприємство отримало найбільше збільшення джерел утворення коштів та напрямів їх розміщення і використання. Для цього ми скопіювали всі отримані ранги відповідно до питомої ваги в окремі комірки та надали їм числових значень.

Тепер можна оформлювати висновок по даному виду контролю. Для цього у програмі Excel присутня функція «ЕСЛИ, ТО». Логіка розрахунку зводиться до наступного: якщо ранг відповідно до питомої ваги доорівнює 1, 2 або 3, то в окрему, підготовлену для цього, комірку Excel автоматично вносить відповідний показник збільшення джерел утворення коштів або напрямів їх розміщення та використання. Так, по даним збільшення статутного капіталу підприємства формула виглядає наступним чином:

=ЕСЛИ(F7=1;A12;ЕСЛИ(F7=2;A9;ЕСЛИ(F7=3;A14;» «)))

Для оформлення рекомендацій керівництву підприємства, основаних на отриманих розрахунках, ми попередньо звели показники в наступні 4 групи: 1) власний капітал; 2) позичені кошти; 3) необоротні активи; 4) оборотні активи. Для цього ми застосували функцію «СУММ» програми Excel.

Нарешті, підставляючи 4 варіанти можливих нерівностей між цими групами, ми внесли відповідно 4 різні рекомендації керівництву підприємства.

Таким чином, використовуючи запропонований нами механізм повної автоматизації контрольних процеду за допомогою аналітичних методів, можна отримати оформлені висновки та рекомендації контролера.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.